Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Джерело ж драматизму не в боротьбі за Вишневий сад, а в суб'єктивному

Random Images

Твір: Чехов А. П. - Вишневий сад - "Чехов драматург П'єса Вишневий сад."

"Чехов драматург П'єса Вишневий сад."

Чехів драматург

П'єса Вишневий сад.

Чехів - автор соціально-психологічних п'єс, у яких підвищена увага приділяється почуттям і переживанням. Чеховські драми пронизує атмосфера загального неблагополуччя; у них немає щасливих людей. Герої занадто подавлені власними лихами, а тому погано чують один одного. Спілкування між ними рідко переходить у діалог. Це створює атмосферу психологічної глухоти й підсилює відчуття загальної самітності. Звідси особливість драматургії Чехова:

1) Недомовленість

2) Натяк

3) Підводний плин

4) П'єса Чехова - п'єса міркування, розрахована на співтворчість.

Завдання Чехова в театрі - турбувати глядача реалістичним показом життя, змусити його самого шукати форми перебудови.

Старі хазяї життя

(Образ Раєвської й Гаева)

Володіти живими душами - адже це переродило всіх їх. Життя за чужий рахунок, без мети, без почуття боргу перетворює цих героїв, не поганих у загальному те людей, у недотеп, нездатних вирішити долю вишневого саду. Поступово стираються границі між легкістю й легкодумством, простотою й порожнечею. Вона сентиментальна при зустрічі з будинком і байдужа до долі Фірса. Марнотратство, звичка смітити грошима, безпорадність і непрактичність, несерйозне відношення до материнських обов'язків - основні риси характеру Раєвській. Панські капризи п'ятдесятилітньої дитини Гаева викликають не тільки капризи, але й презирство. Ці люди не здатні вберегти Вишневий сад.

Лопахин

Лопахин - росіянин буржуа, енергійний. Цілеспрямований, діловитий, він викликає двоїсте відчуття. З однієї сторони надзвичайна ощадливість, безстрасність викликає неприйняття героя, але не можна не помітити його щирості, чуйності й доброти стосовно Раєвської. І при всьому самовдоволенні й торжестві при покупці вишневого саду ми почуваємо зневіру й смуток Лопахина, що розуміє швидкоплинність і мінливість життя. Наполегливі удари сокири об вишневі дерева у фіналі п'єси змушують думати про те, що назавжди йде в минуле життя дворянських садиб, а нові хазяї в погоні за багатством гублять і знищують красу.

Тема молодого покоління в п'єсі

(Петя Трофимов і Аня)

Своєю п'єсою автор порушує питання - кому призначене бути творцем нового життя. Відповіді на це питання не дає ні автор ні саме життя, але готовність до нового Чехов підкреслює у двох героях - Ані й Пете. Там де Петя говорить про невпорядкованість старого життя й кличе до життя нової, автор йому співчуває, тому що це думка самого Чехова. Але в міркуваннях Пети немає особистої сили, здатності до реалізації сказаному. Подібно всім нездарам у п'єсі, він не складний і неспроможний перед новим життям, але слова його мови можуть розбурхувати слухачів, зокрема Аню, в образі якої підкреслюється насамперед молодість і недосвідченість. Аня теж готова змінити життя й передчуття прийдешнього перевороту зріють у суспільстві й знаходять відгук у душах людей схожих на Аню.

Другорядні персонажі п'єси

Вишневий сад

Кожний персонаж має своє значення для осмислення проблематики добутку: Семенов Пищик - на його прикладі даний інший варіант долі дворянина. Його долі поки не продається, але благополуччя тримається на випадку. В образі Шарлоти - доля безглузда й парадоксальна, підкреслюється роль случаючи в житті людини. Епиходов - людина проживаюче не своє життя. Йому, що претендує на освіченість і височину почуттів, долі підготувала лише 22 нещастя. На хазяїв Раневскую й Гаева, в образах слуг утрированны риси характеру старих хазяїв життя. Фірс - райська відданість панам і забутій особистості, прояв пережитків кріпосницької пори. Трагедія Фірса - вина хазяїв стосовної до людей як до речей. Головний образ п'єси, центр її - це Вишневий сад. У цьому образі сполучається конкретна й вічне (молодість, спогади, чистота, щастя). Із цим образом і зв'язана тема майбутнього Росії. Навколо образа Вишневого саду розташовуються всі персонажі й у кожного з них свій сад. Він высвечивает духовні можливості кожного з діючих осіб. Сад поглиблює філософську проблему п'єси - самітність ніким нелюбимих героїв у вічному круговороті життя.

Конфлікт п'єси

У п'єсі немає традиційного, яскраво вираженого протиборства сторін і зіткнення різних життєвих позицій. Джерело ж драматизму не в боротьбі за Вишневий сад, а в суб'єктивному невдоволенні життям, що переживають ВСІ герої. Життя йде безглуздо й недоладно, не приносячись нікому ні радості, ні щастя, і тому всіх героїв є відчуття тимчасовості свого перебування у світі.

Жанр п'єси

Чехів: « Вийшла в мене не драма, а комедія, місцями навіть фарс». Зовні події драматичні, але сумне в Чехова обертається комічним, порию фарсовим (театральна п'єса легкого грайливого змісту із зовнішніми комічними ефектами). Жанрова своєрідність п'єси полягає в комедійному звучанні при наявності остродраматических ситуацій:

1 Підтекст (монолог Гаева до шафи супроводжується Лопахинским коротким зауваженням: «Нда..»; «Мені 1 рік, як це ні дивно»).

2 Значеннєвий підтекст:

Лопахин звертається до Гаеву й Раєвській: «Думайте, думайте...» - а думати вони не вміють.

Гаїв говорить: «Постраждав за переконання...» , а в нього лише одне переконання - навіщо трудитися, всерівно вмреш. За такі переконання він дійсно страждає - втратив усе.

3 Комічне досягається в п'єсі не тільки створенням забавних ситуацій, але й прийомом умовчання, недомовленості.

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить