Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Уже в таких добутках, як "Трійка", "У дорозі", "Колискова

Random Images

Твір: Некрасов. Н.А. - Різне - "Любов до людини в лірику Н. А. Некрасова"

"Любов до людини в лірику Н. А. Некрасова"

Любов до людини в лірику Н. А. Некрасова

Народ! Народ! Люблю тебе, співаю твої страданья. Але де герой, хто виведе з тьми тебе на світло?., Н. А. Некрасов Народний поет. Немає у великій російській літературі письменника, якого б ці слова визначали настільки точно й всеобъемлюще, як Некрасова. Некрасов - народний поет не тільки тому, що говорив про народ, але й тому, що їм говорив народ. Уже в таких добутках, як "Трійка", "У дорозі", "Колискова пісня" відкрилося чудову якість некрасовской поезії - демократизм, любов до народу. Уміння проникати в мир інших людей визначило зовсім нове зображення характеру простої людини, мужика - такого в лірику до Некрасова не було. Особливо ясно це видно на прикладі добутку "У дорозі", де показана історія життя простої селянки, вихованої в панській родині й по примсі пана відданої за мужика, на горі чоловікові й на свою погибель. У цьому добутку звучить щира народна мова. На думку Некрасова, любити народ - це ненавидіти його гнобителів, віддати всі сили боротьбі за його щастя. Тому особисте в його поезії невіддільно від народного. Так, у добутку "Лицар на годину" боротьбу за щастя народу поет називає "великою справою любові". Полум'яне почуття любові до батьківщини пронизує всю його поезію. Російський народ-богатир, "лікуючі простори рідної землі, її безкрайні ниви й зелені ліси, сніжні зими" - от те невичерпне джерело, з якого черпав своє натхнення поет. В "Тиші" він заявив: "Не небесам чужої вітчизни - я пісні батьківщині складав!" Доля трудівника хвилювала Некрасова, він гаряче співчував народу, малюючи волаючі картини життя міської бідноти й селянського побуту. Мир поезії Некрасова - це мир, побачений "крізь сльози" очами знедоленого народу. Він жагуче мріяв про волю людей: " Мати-Вітчизна! Дійду до могили, не дочекавшись волі твоєї!" Серце поета наповнене болем про гірку долю народу: "Народ! Пекуче, святе занепокоєння за жереб твій доніс я до сивин!" І все-таки Некрасов не утомлювався сподіватися, він пророкував майбутнє народу: "Винесе все - і широкими, ясну грудьми дорогу прокладе собі". Некрасов вірив, що "росіянинові народу перешкоди не поставлені: перед ним широкий шлях". Майбутнє країни представлялося поетові як життя вільного, процвітаючого суспільства: ...Звільнений від оковів, Народ невтомний Дозріє, густо заселить Прибережні пустелі; Наука води поглибить: По гладкій їхній рівнині Суду-Гіганти побіжать Несчетною толпою, И буде вічна бадьора праця Над вечною рекою...
Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить