Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

За допомогою цієї гармоні Василь піднімає дух своїм товаришам

Random Images

Твір: Твардовский А. Т. - Василь Теркин - "Василь Теркин - міф або реальність."

"Василь Теркин - міф або реальність."

Василь Теркин - міф або реальність.

Прочитавши поему Олександра Трифоновича Твардовского «Василь Теркин», я хочу поділитися з вами своїми враженнями.

Головним героєм цієї поеми є Василь Теркин - простий солдат російської армії, що воював у часи Великої Вітчизняної війни. Олександр Трифонович підкреслює різними літературними прийомами характер і зовнішність Теркина:

«І щоб знали, чим сильні,

Скажемо відверто:

Красотою наділений

Не був він відмінної.

Не високий, не те, щоб мало,

Але герой - героєм.»

Теркину властиво такі якості, як хоробрість, мужність, почуття гумору, відвертість. Наприклад, у главі «Хто стріляв?» солдат, виявивши мужність, збив ворожий літак з автомата, хоча він навіть сам не вірив в успіх. У главі «Переправа» Василь приносить добру звісточку із протилежного берега ріки, перепливши крижану ріку взимку. Ні ледве не менше героїзму він проявляє й в «бої в болоті». Він завжди може побадьорити своїх товаришів гарним жартом, приказкою або реплікою. У той же час, зробивши безліч «подвигів», вона не претендує на високу нагороду в главі «Про нагороду»:

«-Ні, хлопці, я не гордий.

Не заглядаючи вдалину,

Так скажу: навіщо мені орден?

Я згодний на медаль.»

У главі «Гармонь» Василь Теркин, довівши свою майстерність, одержує в подарунок гармонь убитого командира. Я вважаю, що це не даремний подарунок. За допомогою цієї гармоні Василь піднімає дух своїм товаришам піснями «з рідної Смоленської сторони».

Кожна глава поеми є новою історією з військового будня, але моєю улюбленою главою стала глава «Два солдати». Вона характеризує Теркина як «майстри на всі руки»: він полагодив старі годинники й заточив пилку. Велике значення в цій главі має те, як Теркин їсть яєчню:

«Їв він багато, але не жадібно,

Віддавав закусці честь,

Так-Те добре, так-те складно,

Подивишся - захочеш їсти.»

Цікавим мені здалася й розмова двох солдатов: Теркина й старого хазяїна. Із цієї розмови хазяїн робить висновок, що нинішні солдати всі так само міцні духом, як і їхні попередники.

У своїх мріях солдатів хоче дочекатися закінчення війни й повернутися на Батьківщину, у Смоленщину. Там Теркин він мріє похвастатися перед товаришами своєю медаллю, розповісти про війну.

Василь Теркин - це щирий росіянин характер, гарний працівник, хоробрий воїн, славний товариш, людина, що не сумує в будь-яких обставинах, здатний посперечатися із самою смертю. Теркин - патріот, що заради життя на землі готовий винести непомірні тяготи військового будня. Мені здається, що саме тому йому поставили пам'ятник у нашім місті. Далеко не кожному літературному героєві ставлять пам'ятники, що підкреслює індивідуальність солдата. На цьому пам'ятнику зображений Василь Теркин з гармонню в руках, що розмовляє із Твардовским. Пам'ятник відлитий із бронзи. Я думаю, що в реальному житті, у часи Великої Вітчизняної війни були солдати, схожі за своїм характером на Василя Теркина. Василь Теркин нам особливо близький тим, що він народився на Смоленщині.

Олександр Трифонович Твардовский писав цю поему в часи війни й сам був солдатом, що допомогло йому дуже реалистично описати всі почуття й дії свого героя. Автор присвячує свою поему всім воїнам, що пройшли дорогами війни й з перемогою повернулася в сорок п'ятому році додому, і світлої пам'яті тих, хто загинув, не дожив до дня Перемоги.

У завершення, хотілося б сказати, що такі люди, як Василь Теркин зробили б істотну допомогу нашої сьогоднішньої армії.

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить