Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Вона правдиво відбила час «повороту» російського суспільства

Random Images

Твір: Некрасов. Н.А. - Різне - "Час і герої на сторінках поеми Н. А. Некрасова «Сашко»"

"Час і герої на сторінках поеми Н. А. Некрасова «Сашко»"

ЧАС І ГЕРОЇ НА СТОРІНКАХ ПОЕМИ Н. А. НЕКРАСОВА «САШКО»

Немов як мати над сыновней могилою, Стогне кулик над рівниною сумовитої. Н. А. Некрасов Поема Миколи Олексійовича Некрасова «Сашко» написана в 1855 році. Вона правдиво відбила час «повороту» російського суспільства до соціальних питань. Не випадково в цей же час з'являється роман И. С. Тургенєва «Рудин», що по-своєму відбив те ж явище російської дійсності. У поемі Миколи Олексійовича «Сашко» звучить якщо не «програма», те заклик до молодого покоління - бути корисним батьківщині, скоріше прокинутися від солодкого сну дитинства, «повзрослеть» і допомогти своїй країні, що так бідує в людях дії; вистачить уже розмов, їхня руйнівна сила очевидна. Поема відкривається напівреальної-напівсимволічною картиною вбогої й марної землі, не политої слізьми власного народу, але як тільки живлюща волога стосується ґрунти, всі навколо розцвітає. Тільки що їй я объятъя розкрив - Заюшили сльози, додалося сил. Чудо свершилось: убога нива Раптом просвітліла, пишна й гарна, Ласкаво махає вершинами ліс, Сонце приветливей дивиться з небес. Поет-Майстер показує побутові сцени, мову його ясна й зрозуміла. Непомітне оповідання переходить від автора до його героїв, що надає опису більшу вірогідність, розмаїтість язикових засобів і відтінків. ...Милу дочку свою ніжно любили. Дико росла, як квітка польовий, Смаглява Сашко в селі степової. Всім оточивши її тихе дитинство, Що дозволяли вбогі засоби, Тільки розвити воспитанъем, на жаль! Цю голівку не думали ви. Це скоріше вільний діалог, чим мирне оповідання. Картини роздольної російської природи дані як розкішне тло й ґрунт, на якій виросла ясна й багато обдарована душа героїні. Сашко прокинеться - біжить на гумно. Сонечка немає - ні світло, ні темно. Саше траплялося знавати й суму: Плакав Сашко, як ліс вирубували, Їй і тепер його шкода до сліз. Скільки отут було кучерявих беріз! Героїня живе в злагоді із самої собою й навколишнім світом. Її розум не розвинений, але душа повна цією красою, вона вмістила в себе всю землю, навчилася любити природу й близьких людей, а це - чимало. Перший же поштовх ззовні будить і розум героїні. Вона готова ввійти в цей величезний мир, бути діяльним і корисним людям. Але людина, що призвала її до діяльності, не здатна кого-небудь вести за собою. Лев Олексійович Агарин уміє навчити, як діяти, сам же обмежується лише розмовами. Тепер Сашко багато міркує, намагається зрозуміти себе й навколишніх. Думає думу, начебто в їй Більше турбот, чим у старих людей... Книжки виписувати стала сама, - И нарешті набралася ж розуму! А доброта... Я такої доброти Вік не видал, не побачиш і ти! Став Сашко почувати й розуміти більше, ніж її « учи-ель». Він озлоблений, изверился у всім. «Обоє тоді ми бовтали порожнє! Розумні люди вирішили інше: Рід людський низький - і зол». Та й пішов! і пішов! і пішов!.. Автор-Оповідач дає розгорнуту нищівну характеристику своєму героєві, вічному мандрівникові, невгамовному мандрівникові, а от, Що ж під руками, того він не любить. Те мимохідь без наміру губить. Сашко розгадала його холодні душу й серце, але це добре пояснити, але собі не накажеш. Благо тепер догадалася вона. Що віддаватися йому не повинна... Він людина зовсім іншого, чим вона, складу. У нього розум панує над почуттями, того й справа обмежується лише мріями про нього й розмовами. Так говорять, що йому й любов Голову більше хвилює - не кров! Сашина ж душа повернулася назустріч людям, вона не буде не діяти, тому що їй відкрилося світло істини, а це головне. У добрий ґрунт упало зерно - Пишним плодом отродится воно! Поема Некрасова «Сашко» показала миру читачів життя молодого покоління, стражденного діяльності й засобу, що знаходить для цього шляху й. Не випадково героїнею поеми стає дівчина. Це нетипово для Росії того часу, але якщо Сашку вдалося усвідомити свою потребу й місце в житті, то вдасться й іншим, як би переконує своїх читачів поет-демократ Н. А. Некрасов. Пишні жнива. Недоторканих сил У Сашкові так багато сусід розбудив... Эх! Говорю я хитро, незрозуміло! Знайте й вірте, друзі: благодатний Усяка бура душі молодий - Зріє й міцніє душу під грозою.
Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить