Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Він з усмішкою заперечує: «Уж скільки років всім селом

Random Images

Твір: Чехов А. П. - Різне - "Осуд життєвої вульгарності й раболіпства на сторінках розповідей А. П. Чехова «Хамелеон» і «Зловмисник»"

"Осуд життєвої вульгарності й раболіпства на сторінках розповідей А. П. Чехова «Хамелеон» і «Зловмисник»"

ОСУД ЖИТТЄВОЇ ВУЛЬГАРНОСТІ Й РАБОЛІПСТВА НА СТОРІНКАХ РОЗПОВІДЕЙ А. П. ЧЕХОВА «ХАМЕЛЕОН» И «ЗЛОВМИСНИК»

Прозу Антона Павловича Чехова відрізняє лаконічність, точність вибору лексики й метафор, тонкий гумор. Письменник є неперевершеним майстром короткої розповіді. На сторінках його добутків співає й танцює, плаче й сміється справжня Русь. Чехів дивно зірко бачить найменшу фальш, вульгарність і вміє виставити їх на загальне осміяння у своїх добутках. Розповідь «Хамелеон» спочатку здається дуже забавним. Очу-Мелов хоче створити видимість сумлінної служби, коли йде через базарну площу. «За ним крокує рудий городовий з решетом, доверху наповненим конфіскованим аґрусом». Поліцейський наглядач намагається розібратися в «заплутаній справі Хрюкина». «Він трясе» повітря, загрожує «мерзотникам» штрафом, але незабаром довідається, що возмутитель спокою - жалюгідна собачка - належить генералові Жигалову. Відразу Очумелов міняє тон, обвинувачуючи напівп'яного Хрюкина у всіх гріхах. Очумелов ще не раз поміняє свою точку зору, а читачі догадаються про внутрішню буру, що тривожить поліцейського наглядача, по короткій фразі: « Зніми-Ка, Елдырин, з мене пальто» або: « Надягни-Ка, брат Елдырин, на мене пальто...» Поступово почуваєш, що сміх заміняється смутком: як же принижений людина, якщо він лабузниться навіть не перед генералом, а перед його собачкою! Закінчується розповідь, як і починається: Очумелов продовжує свій шлях по базарній площі, тільки тепер він загрожує не невідомому хазяїнові собачки, а Хрюки-Ну: «Я ще доберуся до тебе!» Кільцева композиція розповіді допомагає авторові підкреслити основну думку розповіді - для Очумелова важлива не істина, а преклоніння перед сильними миру цього. Від них залежить його кар'єра й благополуччя, більше його нічого не хвилює. Але й Хрюкин не викликає симпатії й співчуття читача. Розвага цієї напівп'яної людини зовсім не підходяще до його віку. Нудьги заради він знущається з беззахисного щеняти. «Він, ваше благородіє, цигаркой їй у пику для сміху, а вона - не будь дурка, і тяпни... Нісенітна людина, ваше благородіє!» Трохи іншого плану розповідь «Зловмисник». Отут автор показує забитого й неписьменного мужика, пійманого на місці злочину за відгвинчуванням гайок від рейок. Слідчий намагається пояснити, що «Не догляди сторож, так адже поїзд міг би зійти з рейок, людей би вбив!». Денисові Григор'єву це не зрозуміти. Він з усмішкою заперечує: «Уж скільки років всім селом гайки відгвинчуємо й зберігав Господь, а отут катастрофа... людей убив...» І знову, як звичайно в Чехова, крізь сміх проступають сльози. На душі залишається туга. Людини судять і карають, а йому невтямки, він ніяк не може зрозуміти, що вчинив злочин. Назва розповіді «Зловмисник» звучить як глузування й осуд владі, доведшим свій народ до положення безсловесних рабів, що не розуміють законів, по яких змушені жити. Розповіді А. П. Чехова з'явилися новим етапом у розвитку російської класичної літератури. Здається, саме життя ступнуло на сторінки добутків письменника. Зовнішня простота оповідання тільки підкреслює глибокий внутрішній зміст добутків і майстерність автора.
Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить