Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

У пророчому сні Гринева читач уже одержує натяк

Random Images

Твір: Пушкін А. С. - Капітанська дочка - "Образ Пугачова в повісті А. С. Пушкіна "Капітанська дочка""

"Образ Пугачова в повісті А. С. Пушкіна "Капітанська дочка""

Образ Пугачова в повісті А. С. Пушкіна "Капітанська дочка"

Повість А. С. Пушкіна називається "Капітанська дочка", але саме Машу Миронову можна назвати другорядною діючою особою. Сюжетна напруга повести тримається на трьох опорних крапках. Це образи Швабрина, Гринева й Пугачова, що своїми вчинками став своєрідним "проявником" справжньої натури персонажів, гірших рис Швабрина й кращих - Гринева. Пугачов в "Капітанській дочці" схожий на героя козацьких пісень і билин. Він з'являється спочатку як якась загадкова фігура, а потім розростається й заповнює собою весь простір оповідання. Незрозуміла людина веде таємничі розмови з хазяїном постоялого двору, більше схожого на розбійницький притулок. Він - чи те швидкий каторжник, чи те пияк ("заклав кожух у целовальника", тобто за горілку). Але "вогненні очі", що притягають увагу, видають людини неабиякого. У пророчому сні Гринева читач уже одержує натяк на складність і силу образа (звірство, хитрість і несподівана пестливість і широта душі - про все це ми довідаємося після). Пугачов твердий, безжалісний, коли велить стратити захисників міцності, зарубати дружину коменданта. Але він пам'ятає добро й цінує щирість, правдивість і вірність честі-саме це підкуповує його в Гриневе. Він не мстивий, єдиний раз насупився, довідавшись, що Гринев обдурив його. З істинно царською, казковою широтою душі він говорить: "Стратити так стратити, милувати так милувати", відпускає Гринева з нареченою, дає пропуск в усі подвла стные йому області. Пугачов, однак, лукавий і розумний, він знає своїх людей часто "працює на публіку", як би відіграючи роль пануючи, як е Уявляють собі прості люди. Наївна пишність титові-дов, які він роздає своїм наближеним - це й розрахунок, і радісна гра у владу. Перед Гриневым він не причиняється, майже відкрито говорить, що він самозванець, порівнюючи себе із Гришкой Отрепьевым. Пугачов Пушкіна - розпачлива людина, що не проміняє три місяці царського бенкету на тридцять років райської юшки. Він і билинний герой, і пісенний розбійник, і цар-рятівник для забитого народу. Російська історія повна легенд про "справжнього царя", про царя, що врятував від смерті, сьогоденні, "правильному" царі, що прийде у визначену годину. Пугачов назвався таким царем, але люди не пішли б за ним, якби він не поводився, як справжній володар і рятівник. Остання зустріч Пугачова й Гринева відбувається за мінуту до страти полоненого бунтівника. У цю страшну мить Пугачов довідається того, кого полюбив за чесність, хоробре й добре серце, і киває йому. "Через мінуту його голова, мертв і закривавлена, була показана народу". Пушкіна вустами героя журиться про ганебний кінець: " Еме-Ля! Емеля! - думав я з досади, - навіщо не наткнувся ти на багнет або не підкрутився на картеч! Кращого нічого не міг би ти придумати".
Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить