Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Його думка, обле-ченная у великовагову й малоизящную

Random Images

Твір: Чернишевський. Н.Г. - Різне - " МІСЦЕ Й РОЛЬ Н. Г. ЧЕРНИШЕВСЬКОГО В СУСПІЛЬНОМУ РУСІ 60-х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ"

" МІСЦЕ Й РОЛЬ Н. Г. ЧЕРНИШЕВСЬКОГО В СУСПІЛЬНОМУ РУСІ 60-х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ"

МІСЦЕ Й РОЛЬ Н. Г. ЧЕРНИШЕВСЬКОГО В СУСПІЛЬНОМУ РУСІ 60-х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ.

В епоху, коли жив і затворів Чернишевський, змінився харак-тер і тип російської інтелігенції, тому що змінився її соціальний з-ставши. Якщо в 40-е роки вона складалася в основному із дворян, то в 60-е вона стала разночинной. Феномен суспільної думки - дости жение 60-х років, його ще не було в 40-е - час вільно мислячи-щих одинаків, що поєднувалися в невеликі кружки. Різночинці зіграли в російському суспільстві роль закваски, викликавши могутнє бро-жение, що зрештою привело до революції. Більшість різночинців з дитинства знали, що таке приниження, голод і нестаток. Некрасов зі співчуттям зобразив побут студента й різночинців:Харчуючись ледве не жестию, Я часто відчував Таку индижестию, Що вмерти бажав. А отут ходьба далека...Я по ночах зубрив;Комірка невисока, Я в їй курив, курив...Цікаво відзначити, що чимало інтелігентів цього нового по-коления вийшло з духовного стану. Сини священиків, що були семінаристи Чернишевський і Добролюбов стали нигилис-тами й глашатаями революційних ідей. Чернишевський був не тільки ідейним вождем разночинной інтелігенції, він зробив неоціненний внесок у моральний капи-таль епохи. Сучасники одностайно відзначають високі нравст-венні якості цього й. Він з герої-ческим смиренністю виніс каторгу й посилання. Цей апологет практи-ческой користі й популяризатор теорії гово-рил: я борюся за волю, але я не хочу волі для себе, щоб не подумали, начебто я борюся з корисливих цілей. Коло інтересів Чернишевського був надзвичайно широкий: він вивчав філософію, природничі науки, політичну економію, історію, знав європейські мови. Однак культурний уровеньчернышевского, як і в більшості різночинців, був набагато нижче рівня культури й утворення ідеалістів 40-х років. Тако-Ви за всіх часів неминучі витрати процесу демократизації! Однак однодумці Чернишевського прощали йому й отсутст-вие літературного таланта, і кепська мова його публіцистичних і філософських статей, тому що не це було головним. Його думка, обле-ченная у великовагову й малоизящную форму, змушувала заду-маться кращі розуми не тільки в Росії, але й в освіченої Евро-пі. Маркс спеціально зайнявся російською мовою, щоб прочитати ра-боти Чернишевського по економіці. Незважаючи на ідейну наступність, покоління різночинців різко відрізнялося від попередніх вільнодумців із дворян. Часом між ними пролягала непрохідна прірва, що разночин-цы самі ж поглиблювали. Це добре видно, якщо зрівняти Чорні-Шевского й Герцена. Хоча їх зв'язувало спільну справу й саме искрен-її дружнє розташування, вони ніколи не могли бути полнос-тью одностайний. Чернишевський писав про Герцена: Придивитися - у нього усе ще усередині московський пан сидить>. Для Чорні-Шевского Герцен так і залишився прекраснодушним...Різночинці 60-х років не визнавали вільної творчої гри надлишкових сил, їх був бідний, їхня свідомість була гранично звужена й зосереджено на тім, що представлялося їм головним. Їхньою характерною рисою стає аскетизм, унаследо-ванний всіма наступними поколіннями революціонерів. Борці за загальне щастя, які надихалися ідеями Чернышевско-Го, були безбожниками й при цьому аскетами, вони свідомо відмовлялися від надій на потойбічне життя, а при цьому в земному житті вибирали позбавлення, в'язниці, переслідування й смерть. В очах радикально настроєної молоді ці люди вигідно отли-чались від тих лицемірних християн, які міцно трималися за земні блага й смиренно розраховували на винагороду в буду-щей життя. Чернишевський аж ніяк не був лише рупором їхніх ідей, що з тихого затишного кабінету надихало їх на жертовний подвиг, він був одним з них. Нехай він помилявся на своєму суспільному поприщі, але все-таки це був хресний шлях, адже він віддав життя за всіх нещасних і знедолених. Владимир Набоков, різко негативно оцінивши його літературну й ідейну спадщину, завершив главу, присвячену Чернишевському (вона становить частину роману ), такими поетичними рядками:Що скаже про тебе далекий правнук твій, те славлячи минуле, те запросто лаючи? Що життя твоя була жахлива? Що другаямогла б щастям бути? Що ти не чекав інший? Що подвиг твій не зрячи здійснював, - праця сухойв поезію добра попутно обращаяи біле чоло кандальника венчаяодной воздушною й замкнутою рисою?

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить