Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Дитинство його проходить у селі, росте

Random Images

Твір: Пушкін А. С. - Капітанська дочка - "АВТОР - ОПОВІДАЧ - ГЕРОЙ У ПОВІСТІ А. С. ПУШКІНА “КАПІТАНСЬКА ДОЧКА”"

"АВТОР - ОПОВІДАЧ - ГЕРОЙ У ПОВІСТІ А. С. ПУШКІНА “КАПІТАНСЬКА ДОЧКА”"

АВТОР

- ОПОВІДАЧ - ГЕРОЙ

В

ПОВЕСТИ А. С. ПУШКІНА “КАПІТАНСЬКА ДОЧКА”

В

повести “Капітанська дочка” А. С. Пушкін

використовує свій улюблений прийом: сам він

виступає в ролі видавця, а автором як би

є Гринев. Також від імені вигаданого

автора написані, наприклад, “Повести

Белкина” і “Історія села Горюхина”. А. З.

Пушкіна створює цілком певний образ

оповідача - помісного дворянина

Дитинство його проходить у селі, росте він

недоуком, потім батько відправляє його на

військову службу,

і через якийсь час він вертається в

родовий маєток і вирішує зайнятися

творчістю. Приблизно так само виглядає

історія оповідача “Капітанської дочки”;

лінія “автор - оповідач - герой”

тут простежується досить чітко.

Пушкін

начебто будує драбинку в часі: сам він

дивиться із середини XIX століття

на оповідача, що у свою чергу

пише про себе в молодості. Таким чином, до

читача доходить багатомірна історична

картинка, складна, як саме життя

А.

С. Пушкіна, безумовно, дуже хвилювала тема

повстань у Росії, як селянських бунтів,

так і таких, як події грудня 1825 року, в

яких брали участь його близькі

друзі. Роздуму над цим звернули думку

автора до драматичних подій історії, і

він пише нарис “Історія Пугачова”. Але як

художник, А. С. Пушкін не зміг повністю

виразити себе в історичній праці, і в нього

виник задум художнього

добутку про пугачевском повстання

Герої “Капітанської дочки”, зі своїми

звичайними людськими долями,

виявляються в самому центрі історичних

подій. Ми читаємо про далекий навіть для А. З.

Пушкіна XVIII столітті,

але завдяки тому, що оповідання

ведеться від першої особи, все описане

близько й зрозуміло нам. Ми не дивимося з

сторони, а разом з молодим Гриневым

беремо участь у подіях його життя

Проводир селянського бунту, кривавий,

не знаючої жалості лиходій з'являється перед

нами живою людиною, з достоїнствами й

недоліками, - завдяки Гриневу.

Юний

Петруша Гринев - герой “Капітанської дочки”,

він ще не вміє оцінювати події,

безпосереднім учасником яких

стає. Він просто живе й почуває й

надходить так, як велить йому совість

чесність, Що Обеззброює, не раз рятує

йому життя. Ця ж чесність - застава особливого

довіри читача до всього, про що

розповідає Гринев.

Ми

не можемо зіставляти Л. Гринева СА.

Пушкіним ні по розуму (згадаємо його розповідь про

життя в рідному домі до армії), ні по

щиросердечним якостям (багатство й

багатогранність духовного миру поета не

викликають сумнівів, чого не скажеш про

Гриневе), але в понятті честі й боргу їх

думки збігаються. Дворянин, що не вважає

для себе можливим змінити присязі й

перейти на сторону повсталих, - це міг

бути й Пушкін. Не

випадково підлість проявляється в кожному

слові й учинку дворянина-зрадника

Швабрина: і в його відношенні до Маші, і на

дуелі, і після арешту

А.

С. Пушкін під Нидом видавця пише, що

єдине доповнення його до рукопису

Гринева - це епіграфи. Таким чином,

тільки в епіграфах автор прямо виражає

свою позицію. Перший і головний з них - “Бережи

честь змолоду”. Проблема честі - одна з

головних в “Капітанській дочці”.

Позитивні герої ті, хто “беріг честь

змолоду”: Гринев, Маша, родина Миронових і т.

буд. До них же до деякої міри можна

віднести й Пугачова. Принаймні, в

відношенні Гринева він надійшов чесно.

Оповідач

в “Капітанській дочці” - це той же Гринев,

але вже в старості. Він дивиться на себе з

сторони, посміюється над помилками

молодості, над своєю недосвідченістю, але він і

пишається тим, що не втратив свого

дворянського достоїнства, основні

життєві принципи його сформувалися вже

тоді й залишилися незмінні. На відміну від

молодого Петруши, всієї думки якого були

зайняті коханою дівчиною, Гринев-Оповідач

дає оцінку й історичні події. Це

саме він

говорить: “Не приведи Бог бачити росіянин

бунт - безглуздий і нещадний. Ті,

які замишляють у нас неможливі

перевороти, або молоді й не знають нашого

народу, або вуж люди жестокосердые, яким

чужа голівонька - полушка, та й своя шийка

- копійка...”

Отже,

у самому центрі вирішальних подій історії

перебуває середній, набагато більше пересічний

людина, чим сам Пушкін, проте їм же

обраний. Розповідь щирого й відкритого

Гринева малює об'єктивну картину

що відбувається, не подає приводів для

підозр у якому-небудь “умничаньи” (до речі,

улюблене його слово). Мова Гринева-Оповідача

простий і доступний, без витівок. Пушкіна-Поет міг

використовувати опис бурану як алегорію

селянського повстання: “Ну, пан, -

закричав ямщик, - лихо: буран!” Гринев же

просто описує заметіль, завдяки якій

він познайомився Спугачевым.

“Капітанська

дочка” - повість не просто про народний

повстанні, а про загальнолюдські проблеми

Ніде в повісті ми не зустрінемо описи

пригнобленого народу, навпаки, наприклад,

Савельич безкорисливо любить своїх хазяїв і

відданий ім. И все-таки “Капітанська дочка” -

глибоко народний добуток, навіть

загальнонародні, примирні всі стани

Майже всі епіграфи до глав узяті з

народних пісень. Їхні слова стають

вираженням почуттів героя-дворянина. Пушкіна

говорить нам, що життя складніше будь-яких схем,

що

Для

об'єднання людей недостатньо їх

приналежності до одного стану. Гриневу

набагато більше симпатичний Пугачов, чим

Швабрин - такий же, як він, офіцер. Кожний

герой повести - не просто представник

свого стану, але самостійна

особистість: і Савельич, і Пугачов, і

імператриця. Пугачов - представник

народу, але він не змішується з юрбами людей,

идущих за ним, він вождь і розуміє, що

самотній і рано або пізно його зрадять

Обговорюючи калмицьку казку про орла й ворона,

Пугачов і Гринев висловлюють свою

життєву позицію. Пугачов не може жити

інакше, для нього бунт - сенс життя, для

Гринева ж - “жити вбивствами й розбоєм

значить клювати мертвечину”. Герої не

сходяться у визначенні основи життя й тим

не менш залишаються доброзичливий друг до

другові

В

повести відносно мало описів

кровопролиття, всім і так добре відома

жорстокість селянської війни. Але там, де

такі сцени є, у них зображені

страждання обох сторін - це й башкирец із

знівеченою особою, і смерть пари

Миронових. Знову А. С. Пушкін руйнує

будь-які схеми й головний вимір сюжету

робить така людська якість, як

сострадательность, звичайна доброта

Згадаємо, як уперше в повісті з'являються

Пугачов і імператриця - немов два полюси

Герої зустрічаються з ними як з

звичайними людьми, і лише потім

з'ясовується, що обоє вони наділені владою

Милосердя ж проявляють лише до тих,

кому особисто симпатизують. Вибірково.

В

“Капітанській дочці” багато казкового

Тут відбилася мрія поета про можливість

пристрою такого миру, де все ґрунтується на

добрих і мудрих людських відносинах;

герой і оповідач допомагають вселити

саме цю думку читачеві

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить