Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

КЛІМАТ, ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ Й ЗВИЧАЇ" " МІСТО КАЛИНОВ. КЛІМАТ, ГЕОГРАФІЧНЕ

Random Images

Твір: Островський А. Н. - Гроза - " МІСТО КАЛИНОВ. КЛІМАТ, ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ Й ЗВИЧАЇ"

" МІСТО КАЛИНОВ. КЛІМАТ, ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ Й ЗВИЧАЇ"

МІСТО КАЛИНОВ. КЛІМАТ, ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ иобычаи.

У класичній драматургії, безсумнівним представником до-торою є А. Н. Островський, принципи побудови будь-якого добутку визначаються єдністю трьох умов, а саме: вре-мени, місця й дії. Що стосується часу - воно займає два-надцать дні драматургічного життя героїв. Місце, де происхо-дят основні події драми, Островський визначив доста-точно точно - якесь місто Калинов, у просторі якого бук-вально розгортаються трагічні хитросплетення сюжету п'єси. У всякому разі, з п'яти дій тільки одне, друге, происхо-дит в інтер'єрі кімнати будинку Кабановых, інші ж мають публічний, міський характер. Щоб переконатися в невипадковості авторського задуму, варто уважніше придивитися до ремарок п'єси, прислухатися до її героїв. Отже, російська провінція. Волга. Літо. Місто, де всі виряджають-ся в російські одяги й живуть дивними звичаями. В обществен-ном саду на березі ріки сидить місцевий винахідник-самоучка Ку-лигин і від повноти почуттів, видимо, співає, любуючись зарічними сель-скими видами, райськими красами, і від виду їх радується його душа. Так починається драма. Тут, по високому березі Волги про-ходить границя між чудом заволзької природи й містом, мес-тім, де зосереджене зло й нещастя. Недарма тонка й трагич-ная Катерина хоче стати птахом і полетіти в чудові краси й дали, які спостерігає її змучена побутом і лихою вдачею род-ных душу. А от що говорить про міське життя й звичаї спостерігач-ный Кулигин: . Слово він уживає двічі. Видно, і сам не-мало натерпівся вже й майже упокорився. Дійсно, щось страшне й недобре постійно соверша-ется тут. Недарма Островський дає пряму вказівку, може бути занадто пряме, на те, чим місто є насправді. У деко-рації четвертої дії ми бачимо склепінну галерею старин-ний, що починає руйнуватися будівлі, кущі, арки, за которы-мі усе ще видний берег Волги. Звідки узялася ця класична руїна в зубожілому містечку, не ясно, мабуть, і самому авторові. Однак вона йому надзвичайно необхідна. З розмов городян ясно, що стіни будівлі розписані. Що ж це за розпис? - викликує один з городян. І отут, у цієї вогненної, збираються жи-тели міста, а разом з ними й герої драми, намагаючись укритися від грози. І тут у розписів пекельних борошн досягають свого розжарення страсті, і Катерина опускається на коліна перед фрескою, щоб за-молити свої гріхи, і в жаху підхоплюється, розглянувши лиховісні рос-писи...Немов все місто ховається тут, молиться й боїться, немов всі вони зібралися в одному місці, і трагічна фігура Катерины в центрі, і блаженний Кулигин, пророчествующий про благодать грози. Це - кульмінація. Це - чітке визначення моральне-ний географії простору драми. Це царство несвободи, долі, про яку безупинно клопочуть і повторюють герої драми. Воля, спокій, любов - там, за Волгою. Недарма ночами вухо-дят туди закохані Кудряш і Варвара. Недарма все щире, людське життя відбувається під покривом ночі, коли засыпа-ют важким сном всі ці Кабановы, Дикі, Феклуши. Дивується Борис: . Але чому дивуватися в этом. перевір-нутом місці, що так нагадує Дантів. Однак наступає день - і всі прост, розумне, природне поринає в небы-тие. Тепер варто сказати кілька слів про місцевий клімат, кото-рый являє собою явище незвичайне, якщо не сказати стран-ное. У всякому разі, за час дії драми відбувається три грози. Незворушний же Кулигин доводить до нашої відомості, що тут бували також північні сяйва, якими випливало любо-ваться, і комети, яким випливало радуватися як. Повідомивши все це й без того приголомшеним калиновцам, він веде свого приятеля Бориса з розписаних фресками руїн у грозу й у громи, і той іде за ним зі словами: Катерина кидається з обриву у Волгу. Відбувається це в тім самому місці, де любить сидіти Кулигин і любуватися сільськими видами. Вона як би розчиняється в пейзажі Заволжя, там, де лю-бовь і воля. Про це прозріває Тихін Кабанів. От вони, послід-ние ключові слова драми:

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить