Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Вона невіддільна від страждань. Письменник повною мірою показує

Random Images

Твір: Булгаков. М.А. - Майстер і Маргарита - " Тема влади в романі М. А. Булгакова "Майстер і Маргарита""

" Тема влади в романі М. А. Булгакова "Майстер і Маргарита""

Тема влади в романі М. А. Булгакова "Майстер і Маргарита".

Уперше я прочитала роман М. А. Булгакова "Майстер і Маргарита", коли мені було дванадцять років. Тоді я сприймала його як фантастику, пригоди або щось у цьому роді. Але людина протягом всього життя йде нагору по духовним сходам, і тому, прочитавши роман уважніше чотири роки через, замислюючись над кожним словом, я зрозуміла, що в цьому добутку автор міркує над такими глобальними темами, як добро й зло, життя й смерть, Бог і Диявол, любов і дружба, що є істина, хто така Людина, як діє на нього влада й над багатьма іншими

Перші асоціації зі словом "влада", що виникають у мене, - це політика, уряд, цар, держава й подібні цим поняття. Тобто влада для мене - це, насамперед, влада в суспільстві. В "Майстру й Маргариті" темі соціальної влади присвячені чотири глави про прокуратора Іудеї Понтію Пілаті й про бродячого філософа Иешуа Га-Ноцри. Ця тема, як видно, дуже сильно хвилювала Булгакова. Він бачив сваволю режиму, що встановився в країні після подій 1917 року. На прикладі з історії він намагався зрозуміти, чому державна влада виявляється ворожої вільної особистості. Иешуа затверджує, що "усяка влада є насильством над людьми" і що "настане час, коли не буде влади ні кесарів, ні якої або іншої влади. Людина перейде в царство істини й справедливості, де взагалі не буде потрібна ніяка влада". Щоб спростувати ідеї Га-Ноцри, Пілат не знаходить нічого кращого, як нещиро вимовити "великі" слова на честь зневажуваного їм імператора Тиверия. Це знадобилося прокураторові для демонстрації присутнім при допиті секретареві й солдатам конвою своєї лояльності кесареві й незгоді зі словами красномовного арештанта. І відразу доводить, що Га-Ноцри прав у своїй оцінці існуючої влади: прирікаючи на болісну смерть невинного, Пілат робить не має ніяких виправдань насильство. Колись прокуратор був хоробрим воїном, урятував від загибелі велетня Марка Крысобоя, він пам'ятав колишні бої. Тепер же, ставши намісником Рима, він боїться звільнити від покарання людини, неповинного в злочині.

Персонажі ж московських сцен "Майстри й Маргарити", на відміну від Пілата, боїв і подвигів уже не пам'ятають, хоча від закінчення кровопролитних цивільної й першої світовий воєн їх відокремлює не більш ніж десяток років. Тут показані люди, влада яких більше обмежена, чим у прокуратора Іудеї. Вони не вільні в житті й смерті громадян, як може розлучити з життям кого завгодно зі своїх підлеглих игемон. Але довести до вбогості й моральної загибелі неугодних цілком у межах влади літературних начальників начебто Берліоза, Лавровича або Латунского. А п'яниця й розпусник Степу Лиходіїв, будучи директором театру "Вар'єте", наочно свідчить про деградацію влади в порівнянні з римською епохою.

Але не можна забувати про те, що влада буває не тільки державної. У своєму останньому й головному романі Булгаков приділяє багато уваги влади надприродного. Звичайно, очевидна величезна сила Диявола. І першою подією, що доводить її, є раптовим і передвіщена "іноземцем" смерть Берліоза, потім божеволіє Иванушка Бездомний, "летить" у Ялту Степу Лиходіїв і так далі (потрібно помітити, що Воланд карає москвичів тільки по справедливості). Але кульмінацією чарівництва сатани є бал повні, на якому відбулося вбивство шпигуна барона Майгеля. Виходить, що булгаковський чорт карає сьогодення зло і як би намагається допомогти людям знайти Бога, на відміну від персон, що володіють деякою владою над суспільством. Наприклад, Берліоз, здатна, освічена людина, що повинен направляти свого молодого підлеглого Івана на правильну дорогу, насправді, використовує свій вплив на нього, щоб максимально повести його від Бога

Дуже цікавої мені здалася одна деталь у романі: Воланд явно не ворог Иешуа, він, скоріше, його помічник. Якщо уважно читати "Майстра й Маргариту", можна виявити, що Диявол, маючи владу над Землею, не в силах вирішувати, коли обриватися людського життя. І останнє слово в рішенні долі Майстри й Маргарити теж належить не йому. Та й Пілатові приносить волю аж ніяк не лемент Маргарити, а заступництво того, з ким він так запекло хоче поговорити, тобто Иешуа.

Мені здається, дуже тісно зв'язані такі поняття, як "Бог" і "Любов", оскільки Бог починається з Любові, а Любов - божественна сила. Тема любові в Булгакова розкривається з нової сторони. Вона невіддільна від страждань. Письменник повною мірою показує нам, що для безкорисливої, вірної, святої любові немає перешкод. Будь-який підступ будуть переборені. Маргарита, перебуваючи під владою найсильнішого почуття, продає душу Дияволові в ім'я порятунку коханої людини. Безмежна, чиста любов її настільки сильна, що перед нею не може встояти навіть Воланд. Справжня любов всемогутня й вічна. Вона рятує й прощає. Ця любов готова на самопожертву в ім'я щастя, життя. Вона не відає границь, проходить крізь всі перешкоди. Ця любов несе в собі силу життя, вона веде до порятунку. І "хто сказав, що немає на світі справжньої, вірної, вічної любові?"

Отже, ми бачимо, що над людьми панують почуття, але про силу не тільки любові говорить Булгаков, він також підкреслює й могутність страху над людиною. Ми розуміємо це на прикладі Понтія Пілата. П'ятий прокуратор Іудеї боїться втратити своє положення, зруйнувати свою кар'єру, і тільки тому йде на вбивство мирного філософа, після якого його мучить совість і буде мучити ще "дванадцять тисяч місяців". Совість, до речі теж має величезну владу над людиною: адже не пройшло й дня, як римський намісник пошкодував про те, що зробив, і тепер, уночі "він піде на всі, щоб урятувати від страти рішуче ні в чому не винуватого бездумного мрійника й лікаря!"

Опираючись на вищевикладене, я вважаю, що тема влади грає дуже важливу роль в ідейному змісті роману "Майстер і Маргарита". Про значимість теми говорять її сучасність, вічність і актуальність. Крім того, якщо взяти до уваги те, що чотири глави із тридцяти двох (по-моєму це чимало) присвячено лише одного виду влади (влади над суспільством), а також те, що влада, по Булгакову, впливає на всі сфери життя людини й проявляється в різних формах, те можна з повною впевненістю говорити про важливість теми мого твору в ідейному змісті підсумкового роману Михайла Опанасовича Булгакова.

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить