Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Він усиновив сирітську душу й саме тому сам став

Random Images

Твір: Шолохов. М.А. - Доля людини - " Шолохов "Доля людини""

" Шолохов "Доля людини""

Шолохов "Доля людини"

Особливим добутком, що підняв проблему психології особистості під час війни на нову висоту, є знаменита розповідь М. А. Шолохова "Доля людини". Перед читачем з'являється не просто історія життя солдата, а доля людини, що воплотили в собі типові риси національного російського характеру. Скромний трудівник, батько сімейства жил і по-своєму був щасливий. І раптом війна... Соколів пішов на фронт захищати Батьківщину. Як і тисячі інших, таких же як він, війна зштовхнула Андрія з невідворотними й неминучими жахами. Вона відірвала його від рідного будинку, від родини, від праці. І все життя А. Соколова як би перекинулося: на нього обрушилося чудовисько військових злодіянь, життя раптом нізащо початку бити й хльостати його щосили. За що ж ця людина так покарана? Страждання Соколова - це не епізод, пов'язаний із приватною долею людини. Російській людині були нав'язані жахи другої світової війни, і ціною величезних жертв і особистих втрат, трагічних потрясінь і позбавлень він відстояв свою Батьківщину. У цьому й полягає зміст розповіді "Доля людини". Подвиг людини став у розповіді Шолохова в основному не на поле бою й не на трудовому фронті, а в умовах фашистського полону, за колючим дротом концтабору. У духовному єдиноборстві з фашизмом розкривається характер Андрія Соколова, його мужність. Удалині від Батьківщини Андрій Соколов пережив всі тяготи війни, нелюдські знущання фашистського полону. І не раз смерть дивилася йому в очі, але він щораз знаходив у собі титанічна мужність і до кінця залишалася людиною. Але не тільки в зіткненні з ворогом бачить Шолохов прояв героїчного в натурі людини. Не менш серйозним випробуванням стають для героя його втрати, страшне горе солдата, позбавленого близьких і даху, його самітність. Адже Андрій Соколов з війни вийшов переможцем, повернув миру мир, а сам у війні втратив усе, що мав у житті "для себе": родину, любов, щастя. Безжалісна й безсердечна доля не залишила солдатові навіть пристановища на землі. На місці, де стояв його будиночок, їм же самим побудований, темніла лійка від німецької авіабомби. Історія не може пред'явити Андрію Соколову рахунку. Він виконав перед нею всі людські зобов'язання. Але от вона перед ним за його особисте життя - у боргу, і Соколов усвідомлює це. Він говорить своєму випадковому співрозмовникові: "Інший раз не спиш уночі, дивишся в темряву порожніми очами й думаєш: "За що ж ти, життя, мене так покалічила?" Немає мені відповіді ні в темряві, ні при яснім сонечку... Немає й не дочекаюся!". Андрій Соколов, після всього того, що він пережив, здавалося б, міг назвати життя чумою. Але він не нарікає на мир, не замикається у своєму горі, а йде до людей. Залишившись один на білому світлі, ця людина всю збережену в серце теплоту віддала сиротке Ванюші, замінивши йому батька. Він усиновив сирітську душу й саме тому сам став потроху вертатися до життя. Всією логікою своєї розповіді М. А. Шолохов довів, що його герой ні в якій мері не зломлений своїм непростим життям, воно вірить у свої сили. Я вважаю, що зміст назви в тім, що людина незважаючи на всі тяготи й негоди все-таки зумів знайти в собі сили продовжувати жити далі й радуватися своєму життю!

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить