Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Ларису в “Безприданниці” оточують не “звірі”. Але це люди

Random Images

Твір: Островський А. Н. - Безприданниця - "СИМВОЛІКА ІМЕН У П'ЄСАХ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО “ГРОЗА”, “БЕЗПРИДАННИЦЯ” И “ЛІС”."

"СИМВОЛІКА ІМЕН У П'ЄСАХ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО “ГРОЗА”, “БЕЗПРИДАННИЦЯ” И “ЛІС”."

 СИМВОЛІКА ІМЕН У П'ЄСАХ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО “ГРОЗА”, “БЕЗПРИДАННИЦЯ” И “ЛІС”.

П'єси А. Островського насичені різноманітною символікою. Насамперед це символи, пов'язані з миром природи: ліс, гроза, ріка, птах, політ. Дуже важливу роль грають у п'єсах і імена ге-роїв, чаші всього імена античного походження: давньогрецькі й римські. Мотиви античного театру в п'єсах Островського ще не-досить досліджені, тому врахувати всі значеннєві обертони грецьких і римських імен у п'єсах Островського важко. Ясно, од-нако, що імена ці зовсім не випадково обрані автором, дуже важливий їхній звуковий склад, образність і їхнє значення в російській мові. На цих моментах ми й зупинимося докладніше.

Ю. Олеша захоплювався прізвищами героїв Островського. Пари-Тов - це й парад, і пірат. До спостережень Олеши можна додати й, безумовно, що напрошується зіставлення Паратова з “ пари-тым” звіром, тобто потужним, хижим, сильним і нещадним. Запеклим ватажком, наприклад. Хижацьке поводження його в п'єсі як не можна краще характеризується цим прізвищем

Прізвища Дикої й Кабанова не треба коментувати. Але не за-будемо, що Дикої - не тільки всесильний Савел Прокофьевич, а й племінник його, Борис. Адже мати Бориса “не могла ужиться з род^-нею”, “вуж дуже їй дико здавалося”. Виходить, Борис - Дикої по батьку. Що це означає? Так те й означає, що він не зуміє відстояти свою любов і захистити Катерину. Адже він - плоть від плоті своїх предків і знає, що цілком у владі “темного царства”. Та й Тихін - Кабанів, як ні “тихнув” він. От і метається Катерина в цьому темному лісі серед звіроподібних істот. Бориса ж вона чи вибрала не несвідомо, тільки й відмінності в нього від Тихона, що ім'я (Борис по-болгарски “борець”).

Дикі, свавільні персонажі, крім Дикого, представлені в п'єсі Варварою (вона язичниця, “варварка”, не християнка й поводиться відповідним чином) да Кудряшом, на який знаходить-ся відповідний Шапкин, що урезонює його. Кулигин же, повз відомих асоціацій з Кулибиньш, викликає й враження чогось маленького, беззахисного: у цьому страшному болоті він - кулик - пташка й більше нічого. Він хвалить Калинов, як кулик - своє болото

Жіночі імена в п'єсах Островського досить вигадливі, але ім'я головної героїні майже завжди надзвичайно точно характеризу-ет її роль у сюжеті й долю. Лариса - “чайку” по-гречески, Каті-Рина - “чиста”. Лариса - жертва торговельних піратських угод Паратова: він продає “птахів” - “Ластівку” (пароплав) і потім Ла-Рису - чайку. Катерина - жертва своєї чистоти, своєї религиоз-ности, вона не винесла роздвоєння своєї душі, адже любила - не чоловіка, і жорстоко покарала себе за це. Цікаво, що Харита й Марфа (в “Безприданниці” і в “Грозі”) обидві Ігнатіївна, тобто “незнаючі” або, по-науковому, “игнорирующие”. Вони й коштують як би осторонь від трагедії Лариси й Катерины, хоча та й інша, безумовно, винуваті (не прямо, але побічно) у загибелі дочки й невістки

Ларису в “Безприданниці” оточують не “звірі”. Але це люди з величезними амбіціями, що грають нею, як річчю. Мокій - “ до-щунствующий”, Василь - “цар”, Юлій - це, звичайно, Юлій Цезар, так ще й Капитоныч, тобто живучим головою (капут - голова), а може бути, що прагне бути головним. І кожний дивиться на Ларису як на стильну, модну, розкішну річ. Як на пароплав небувало швидкісний, як на віллу шикарну. Хто з них, виражаючись сучасною мовою, “крутіше”? А що там Ла-Рису собі думає або почуває - це справа десяте, зовсім їх не ин-тересующее. І обранець Лариси, Паратов, Сергій Сергійович - “вельмишановний”, з роду гордовитих римських патриціїв, вызыва-ет асоціації з таким відомим в історії тираном, як Луций Сергий Катилина.

Ну й нарешті, Харита - мати трьох дочок - асоціюється з харитами, богинями юності й краси, яких було троє, але вона ж їх і губить (згадаємо страшну долю двох інших сестер - одна вийшла заміж за шулера, іншу зарізав чоловік-кавказець).

У п'єсі “Ліс” Аксюша й зовсім чужа цьому миру нечистої сили. Ліс можна зрозуміти як нове “темне царство”. Тільки живуть отут не купці, а потвори начебто Гурмыжской і Улити. Ак-Сюша чужа тому вже, що ім'я її й означає по-гречески “ чуже-земка”, “іноземка”. У світлі цього примітні питання, кото-рые задають один одному Аксюша й Петро: “Своя ти або чужа?” - “ Ти-Те чий? чи Свій?”

Зате ім'я Гурмыжской (Раїса - по-гречески “безтурботна”, “ ліг-комысленная”) для неї досить підходить, тільки здається ще з-лишне делікатною характеристикою для цієї відьми. Улита (Юлія) знов-таки має відношення до роду Юлиев, знаменитих у Римі, але це ім'я може натякати й більш безпосередньо на її розпусну натуру. Адже в давньоруській повісті “Про початок Мос-Квы” Улитою кличуть злочинну дружину князя Данила, зрадницю й ошуканку

Імена акторів Счастливцева й Несчастливцева (Аркадій і Ген-Надий) виправдують їхні псевдоніми й поводження. Аркадій і значить щасливий, а Геннадій - шляхетний. Милонов, звичайно, пері-кликается з Манилов і з Молчалин, а Бодаев і на прізвище, і по манерах - спадкоємець Собакевича.

Отже, розкриття значення імен і прізвищ у п'єсах Островско-Го допомагає осмислити й сюжет, і основні образи. Хоча прізвища й імена не можна в цьому випадку назвати “мовцями”, тому що це риса п'єс класицизму, але вони є мовцями в широ-кому - символічному - змісті слова. 

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить