Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Сенс життя Дикова полягає в тім, щоб здобувати, збільшувати

Random Images

Твір: Островський А. Н. - Гроза - "«Темне царство» у драмі А. Н.Островського «Гроза»"

"«Темне царство» у драмі А. Н.Островського «Гроза»"

«Темне царство» у драмі А. Н.Островського «Гроза»: Дикої й Кабаниха

А. Н. Островський мав високе розуміння російського життя й великим умінням зображувати різко й жваво самі істотні

Її сторони. Добролюбов назвав мир, зображений драматургом, «темним царством».

Так що ж це за таке «темне царство»?

Знайомлячись із обстановкою й способом життя мешканців Калинова вже з перших картин драми ми можемо судити про міщанство

Міста.

«Жорстокі вдачі, пан, у нашім місті, жорстокі!»

За високими заборами, за важкими замками ллються сльози. «У кого гроші, пан, той намагається бедного закаболить... А

Між собою - те, пан, як живуть!… Ворогують один на одного.» Хто вони? Грубіяни, кляузники, заздрісники, гнобителі.

Добролюбов називає такий тип людей «самодурами російського життя.» У ролі «самодурів» у п'єсі представлені Дикої й

Кабаниха.

Сенс життя Дикова полягає в тім, щоб здобувати, збільшувати своє багатство. Для цього він не гидує ніякими

Засобами. Городничему, якому мужики скаржилися на те, що Дикої їх оббирає, він відповідає : « чиКоштує, ваше

Високоблагородіє, нам з вами про такі дрібниці розмовляти! Багато в мене в рік - те народу побуває: ви - те зрозумійте:

Не доплачу я їм по який - нибудь копійці на людину, а в мене із цього тисячі складаються, так воно мені й добре!»

Головні риси Дикого - жадібність і брутальність. Маючи тисячі, він почуває свою силу й нагло вимагає загальної поваги й

Покірності. Він уважає себе вправі лаяти всіх людей підряд.

Все його життя засноване на лайках. «Пущі всього з - за грошей, жодного розрахунку без лайки не обходиться.» Ні хто й

Пискнути не сміє йому про платню, вилає на чому світло коштує. У будинку всі його бояться, намагаються з ранку його не розсердити,

Інакше цілий день до усім буде чіплятися. І лихо, якщо його людина, якого вилаяти не сміє; відразу домашні

Тримаєтеся. «Як з ланцюга зірвався», - характеризує його Кудряш.

Показуючи свою владу, Дикої говорить Кулижину: «Говорю, що ти розбійник, і кінець! Що ти, судитися, чи що із мною

Будеш! Так ти знай, що ти черв'як. Захочу - помилую, захочу - роздавлю».

Але ні всіх лає Дикої, не з усіма так говорить. Варто наткнутися на опір, так відразу міняється тон.

Побоюється він свого конторника Кудряша. «Він слово, а я десять; плюне та й піде. Ні, вуж я перед ним рабствовать не

Стану», - говорить Кудряш. Не сміє лаяти він і Кабаниху.

Виявляється, упокорити Дикого не так вуж і важко, досить зробити йому хоч яке - нибудь опір. Але лихо в

Тім, що опір цього він майже не зустрічає.

Мова дикого характеризує його як украй грубої, неосвіченої, неосвіченої людини. Він нічого не хоче знати

Про науку, культуру, винаходи. Коли Кулигин просить у нього грошей на сонячні годинники, Дикої навіть у користь не візьме, про

Чим мова йде.

На цитати з віршів Державіна Дикої говорить Кулигину: «Ти в мене грубити не смій!»

Межа влади самодурів залежить від ступеня покірності навколишніх. Це добре зрозуміла інші володарки «темного царства»

Кабаниха. Вона зовні спокійна, добре володіє собою. «Ханжа, жебраків обділяє, а домашніх заїла зовсім», - так говорить про

Їй Кулигин. Розмірено, монотонно, не підвищуючи голосу, вона вимотує домашніх своїми нескінченними моралями,

Докорами, докорами, скаргами: «Якщо мати що коли й образливе, по вашій гордості, скаже, так, я думаю, можна б

Перенести».

Вона не утомлюється повторювати, що піклуватися не про себе, а про дітей: «Адже від любові батьки й строгі - те до вас бувають, від

Любові вас і сварять - те, усі думають добру навчити».

Але від її любові й турботи доходить до отупіння Тихін, біжить із будинку Варвара. Її постійна тиранія змучила Катерину,

Привела її до загибелі. Кабаниха постійно прикидається скривдженої, нещасної: «Мати стара, дурна; ну, а ви, молоді люди,

Розумні, не повинні з нас, дурнів, і стягувати». Свою головну турботу вона бачить у тім, що б припиняти всяку можливість

Непокори. Кабаниха поедом їсть домашніх, щоб убити в них волю, усяку здатність до опору. Вона підтримує

Марновірства й забобони, строго дотримує старих звичаїв і порядки: «Що ж ти коштуєш, хіба порядку не знаєш? Наказуй

Дружині - те, як жити без тебе!»

Кабаниха - це владна, самолюбна, норовлива жінка, що звикла тільки до беззаперечного підпорядкування й до приниження

Інших: «Ну, ну, наказуй! Щоб і я чула, що ти їй наказуєш!»

«У ночі, у ночі», - наказує він Тихонові. Це не жінка, а безсердечний, жорстокий кат. Навіть побачивши витягненого з

Волги тіла Катерины вона зберігає крижаний спокій. Кабаниха розуміє, що тільки страх може удержати людей в

Підпорядкуванні, продовжити панування самодурів. На слова Тихона, навіщо дружині його боятися, Кабаниха в жаху викликує: «Як

Навіщо боятися! Так ти рехнулся, чи що? Тебе не стане боятися, мене й поготів».

Вона захищає закон, по якому слабкий повинен боятися сильного, по якому в людини не повинне бути своєї волі. Після

Визнання Катерины вона голосно, з торжеством говорить Тихонові: «Що, синок! Куди воля - те веде? Говорила я тобі, так ти й

Слухати не хотів. От і дочекався!»

Воістину, за словами Добролюбова «Нічого святого, нічого чистого, нічого правого в цьому темному світі». Критик викликував:

«Самодурство, дике, божевільне, прогнало з нього всяка свідомість честі й права... нагло розтоптано самодурами людське

Достоїнство, свобода особи, віра в любов і щастя».

Велика ще влада Кабанихи й Дикого «Але - дивовижна справа!… самодури починають відчувати яке - те невдоволення й страх,

Самі не знаючи перед чим і чому. Крім них, не спросясь їх, виросло інше життя, з іншими початками. Далеко вона ще, але

Уже дає себе передчувати й посилає не гарні бачення темній сваволі самодурів.»

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить