Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Однак письменник дає зрозуміти, що душу героїні не залишилася

Random Images

Твір: Чехов А. П. - Різне - "«Затверджуючи віру в людину...»"

"«Затверджуючи віру в людину...»"

«ЗАТВЕРДЖУЮЧИ ВІРУ В ЛЮДИНУ...»

В 1894 році Антон Павлович Чехов публікує розповідь «Студент», про яке пізніше скаже, що цей самий улюблений його добуток. Дійсність представлена отут у двох обличчях. Спочатку- весна, по^-зимовому холодна, настільки, що, здається, «самій природі моторошно». Герой розповіді студент Іван Великополь-Ский думає про те, що «така ж пустеля навкруги, морок, почуття гніта,- всі ці жахи були, є й будуть». Потім - зустріч студента із двома простими жінками - Василисой і Лукерою. Студент розповідає їм легенду про Ісус, вона торкає селянок. Їхня щиросердечна чуйність радує Івана, і він, стряхнувши тугу й розпач, думає про те, що «правда й краса... завжди становили головне в людському житті й взагалі на землі». Чи можна назвати розповідь «Студент» романтичным? Так. В «Студенті» головне навіть не розповідь героя, а те враження, яке він зробив на героїнь. Придивимося до них ближче. Василиса - висока, пухка баба в чоловічому кожушку. Вона служила в панів у мамках, а потім у няньках, «виражалася делікатно, і з особи її увесь час не сходила м'яка, статечна посмішка». Ця посмішка не пожвавлює образ героїні, а скоріше « оді-ревеняет». У цій посмішці вся затурканість Василисы, переконаної, напевно, що вона - ніщо, а добродії - усе, що вона покликана лише до того, щоб панам служити, услуживать, бути привітної. Посмішка не особистості, а самої знеособленості. Її дочка Лукера- «сільська баба, забита чоловіком». Вона «тільки жмурилася на студента й мовчала, і вираження в неї було дивне, як у глухонімий». Як же відбувається пробудження цих двох нещасним, неосвіченим, забитим життям істот? І чи відбувається воно? Після того як студент закінчив свою розповідь про долю Ісуса, про сумні ридання Петра в тихому, темному саду, він зітхнув і задумався. «Продовжуючи посміхатися, Василиса раптом схлипнула, сльози великі, рясні потекли в неї по щоках, і вона заслонила рукавом особа від вогню, як би соромлячись своїх сліз, а Лукера, дивлячись нерухомо на студента, почервоніла, і вираження в неї стало важким, напруженим, як у людини, що стримує сильний біль». Так письменникові вдалося з'єднати в цій розповіді «дві нескінченності» - віру в людину й правду про нього, який би жорстокої вона не була: це значить так говорити про його можливість «стати краще», щоб показувати, «який він є». Василиса схлипує, плаче, «продовжуючи посміхатися». У цих двох словах, може бути, суть чеховського підходу до людини. Щось нове, незвідане штовхнулося в душу героїні, але їй ще далеко до повного пробудження, тим більше розуміння. Вона залишиться собою, із цієї нещасної, безглуздої, начебто приклеєної до особи посмішкою. І в той же час вона вже змінилася. Її дочка Лукера, забита до того, що здається глухонімий, навіть не плаче, вона тільки випробовує незрозумілий біль; і так багато говорить читачеві її «важке, напружене» вираження й «нерухливий погляд». У цей момент вона не перестає бути «глухонімий», їй не дане не тільки заговорити, але, може бути, навіть подумки виразити те, що вона відчуває. Однак письменник дає зрозуміти, що душу героїні не залишилася нечутливо-байдужної, не остаточно замордована вона чоловіком, убогістю, життям. Затверджуючи віру в людину, Чехов не відривається від правди життя, не змушує перетворюватися ні природу, ні своїх персонажів. Тьма залишається тьмою, а Василиса й Лукера - Василисой і Лукерою. Але погляд на цю тьму й цих жінок змінився. Віра не відривається від правди - вона злита з нею. Поступово розумієш, що розповідь виростає до символу, притчевости. Зрозуміла любов автора саме до цього свого добутку, що выразили сьогодення й велику надію на майбутнє відновлення людини, а виходить, і країни, у якій він живе.
Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить