Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

“Отут себе люблячи чудово; про себе одному пекуся; про одному

Random Images

Ідеї російської освіти в п'єсі Д. И. Фонвізіна «Недоук»

В епоху Освіти цінність мистецтва зводилася до його виховно-моральної ролі. Діячі мистецтва цього часу взяли на себе важка праця розбудити в людині прагнення до розвитку й самовдосконалення особистості. Класицизм - один із плинів, у рамках якого вони творили. Метою літератури, по думці классицистов, є вплив на розум людини для виправлення пороків і виховання чесноти. Конфлікт між почуттям і розумом, боргом перед державою дозволявся завжди на користь останніх. Таким чином, створювався образ людини, що творить добро, - ідеал, до якого повинен був прагнути кожний живучий у цьому світі

Росіяни діячі Освіти завжди брали активну участь у політичному житті країни. Письменники, говорив Фонвізін, “...мають... борг підняти голосний глас свій проти зловживань і забобонів, що шкодять батьківщині, так що людина з даруванням може у своїй кімнаті, з пером у руках, бути корисним советодателем государеві, а іноді й рятівником співгромадян своїх і батьківщини”.

Основна проблема, що Фонвізін піднімає в комедії “Недоук”, - проблема виховання освічених, передових людей. Дворянин, майбутній громадянин країни, що повинен творити справи на благо батьківщини, з народження виховується в атмосфері аморальності, самовдоволення й самодостатності. Таке життя й виховання відразу відібрали в нього мета й сенс життя. І вчителі не зможуть допомогти (це лише данина моді з боку пані Простаковой), у Митрофана й не виникало інших бажань, крім як поїсти, побігати на голубнику так женитися

Т же саме відбувається при дворі. Це велика скотарня, де кожний хоче схопити шматок получше й повалятися в золотого бруду. “Отут себе люблячи чудово; про себе одному пекуся; про одну справжню годину суетяся”. Дворяни забули, що таке борг і корисні добрі справи. Вони “...не залишають двору... двір їм корисний”, “...чини нерідко випрошуються”. Вони забули, що таке душу, честь, доброзвичайність

Але автор не залишає надії, що щось може змінитися. Правдивий берет під опіку господарство Простаковой, забороняє їй панувати у своєму маєтку. “Марне кликати врг. ча до хворим неисцельно. Отут лікар не пособит, хіба сам заразиться” - такий висновок робить Стародум про життя при дворі. За всім цим проглядаються радикальні міри, які Фонвізін пропонує прийняти обмежити влада Простакових і Скотининих над селянами, а пануючи й придворних - над всім російським життям

А от сформульовані драматургом життєві “...правила, яким випливати повинні...” справжні дворяни

1) “...Май серце, май душу, і будеш людин повсякчас”.

2) “Усякий знайде в собі досить сил, щоб бути добродетельну. Потрібно захотіти рішуче, а там усього буде легше не робити того, за що б совість угризала”.

3) “Пряму ціну йому (розуму) дає доброзвичайність. Без нього розумна людина - чудовисько. Воно невимірно вище всієї швидкості розуму”.

4) “...Любочестивий людина ревнує до справ, а не до чинів”.

5) “Одна повага повинне бути лестно людині - щиросердечне; а щиросердечної поваги гідна тільки той, хто в чинах не по грошам, а в знаті не по чинах”.

6) “Ступеня знатності розраховую я по числу справ, які великий пан зробив для батьківщини, а не по числу справ, які нахапав на себе із зарозумілості... По моєму розрахунку, не той багатий, котрий відраховує гроші, щоб ховати їх у скриню, а той, котрий відраховує в себе зайве, щоб допомогти тому, у кого немає потрібного”.

7) “...Що таке посада. Це та священна обітниця, якою зобов'язані ми всі тим, з ким живемо й від кого залежимо... Дворянин, наприклад, уважав би за перше безчестя не робити нічого, коли є йому стільки справи є люди, яким допомагати, є батьківщина, якій служити. Тоді не було б таких дворян, яких шляхетність... похована з їхніми предками. Дворянин, невартий бути дворянином! Подлее його нічого на світі не знаю”.

Всі ці постулати відповідають ідеям Освіти, гарячим поборником якого був Фонвізін

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить