Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

Героїня перебуває в сум'ятті, розуміючи, що любить не чоловіка, а іншого

Random Images

Зміст назви п'єси А. Н. Островського «Гроза»


 
 
 З появою А. Н. Островського в російській літературі змінилося багато чого, а основні зміни відбулися в драматургії: письменник відкрив новий конфлікт у російському житті, нове середовище - купецтво, що принесла своїх героїв і новий зміст п'єс, отже, принципово нові назви добутків. Ці зміни добре помітні в п'єсі А. Н. Островського “Гроза”.
 Чому автор саме так назвав свою драму? Адже мова в ній іде зовсім не про природне явище.
 На це питання можна відповісти, розглянувши саму п'єсу, конфлікт у ній. Головна героїня “Грози”, Катерина, живе в місті Калинове, на березі Волги, де панує патріархальний уклад, де всім правлять купці-самодури: Дикої, Кабаниха і їм подібні. Мешканці Калинова живуть в особливому стані миру - кризовому, катастрофічному. Валить фундамент, що підтримує старий порядок, і з ним устояний побут.
 Перша дія вводить нас у передгрозову атмосферу життя. Зовні всі як і раніше спокійно, але криза ще спереду. Безтурботність людей лише підсилює напруженість, що панує в природі й житті. На Калинов рухається гроза...
 На початку п'єси ми знайомимося з деякими мешканцями Калинова й з головною героїнею, що живе в родині Кабанихи й страждає від гніта, “неволі” патріархального миру, від приниження й тиску з боку матері сімейства - купчихи. Гроза наступає не тільки на місто, у душі Катерини теж відчувається її наближення. Героїня перебуває в сум'ятті, розуміючи, що любить не чоловіка, а іншої людини, Бориса, і мучається: борг перед чоловіком змушує її страждати й розриватися у виборі. Вона усвідомлює, що зробить гріх, якщо піде на зустріч із Борисом, і покарання за цей гріх прийде рано або пізно. Але Катерина зважується на побачення з коханим, гуляє десять днів, не думаючи ні про що, і приходить у себе через несподіваний приїзд чоловіка. Вона починає каятися у вчиненому, неї долають страх прийдешнього покарання й борошна совісті. Героїня почуває наближення грози й чогось жахливого: “Як... не боятися! Усякий повинен боятися. Не те страшно, що вб'є тебе, а те, що смерть тебе раптом застане... з усіма твоїми гріхами, з усіма помислами лукавими... Гроза-Те нам на кару посилає, щоб ми почували...”
 Обстановка в п'єсі розжарюється через переживання Катерини, через відчуття чогось неминучого. Хмари згущаються усе більше, уже чутні гуркоти грому. Героїня не витримує напруги й страждань, вона не може більше жити в неправді й у розпал стихійного лиха (грози) прилюдно зізнається у всім Кабанихе й чоловікові. Обурення навколишніх подібно грозі.
 Катерина не може жити далі, їй обридли чоловік, мир, родина. Вона зайва тут, тому що ніхто не розуміє її, у цьому суспільстві немає місця любові. Борис боїться вирватися й відвезти кохану з “темного царства”, тому що сам перебуває під його владою. Катерина вирішується покінчити життя самогубством: для неї в могилі краще, ніж будинку.
 Таким чином, суспільство (калиновци) своїм “благочестивим” і “праведним” судом прирікає героїню на смерть, тому що вона порушила звичні підвалини. Жителі Калинова не хочуть зауважувати крах, що наближається, патріархального миру, його розпад. Він приречений на руйнування, тому що канули в минуле реальні цілі й цінності, що становили його основу.
 А. Н. Островський вчасно помітив приреченість патріархального миру й вирішив показати це читачеві у своїй п'єсі. Він зобразив поступове руйнування старих, звичних підвалин як грозу, що повільно наближається й розпалюється на повну силу. Вона змітає все на своєму шляху. Гроза персоніфікує зміни в житті й суспільстві, саме тому назва добутку багатозначна й символічно. Слово “гроза” - ключове для п'єси

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить