Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

 
Печать

" Іноді мені жахливо не хочеться взрослеть. Я розумію, що поки

Random Images

Дорослий мир для тебе ( твір-міркування)


 
 Я зараз перебуваю в тім віці, коли мені ще важко назвати себе дорослим, але я вже й не дитина. Мене ще не торкнулися дорослі проблеми, хоча я часто замислююся, ким буду, як зложиться моє життя, але й у футбол і баскетбол я з дитячим задоволенням пограю, забуваючи, що ростом майже наздогнав батька.
 Іноді мені жахливо не хочеться взрослеть. Я розумію, що поки батьки піклуються про мене, я - вільний. Моя претензія на самостійність все-таки більше дитяча. Мені жахливо жаль бачити утомлену маму й постійно, що затримується на роботі батька. І я думаю: невже для цього я росту, для утоми, вічної гонки за кимсь і чимсь. І в мене колись буде родина, і я так само, як і мої батьки, буду з легкою приреченістю виконувати свій борг перед близькими. Я розумію, що це неминуче, я - створення природи зі своєю біологічною програмою. Моє завдання - рости й учитися. Потім учити й ростити своїх дітей.
 Я поки не знаю, ким я буду! По вкрай мері мама іноді називає мене телепнем і шалапутом. А чому? Тому що я люблю малювати, і увесь час витрачаю на це заняття? Може, я стану мультиплікатором і будуть у мене мультфільми не гірше, ніж у Гарри Бардіна або Уолта Диснея! А якщо я стану двірником, те що поганого в цій професії? Коли вулиці брудні, чомусь усі згадують про двірників, а коли блискають чистотою - це професія непомітно опускається в розряд невдалих. Чому? Адже робота їх дуже коштовна й потрібна.
 Дорослі, як мені здається, багато придумали собі проблем, яких би можна було уникнути. Вони залежні від чужої думки, заздрості, стороннього втручання в їхні проблеми. Їм потрібно бути ледве вільніше й независимее. Може, я й не правий, підросту, занурюся в мир соціальних умовностей і стану "сіркою мишкою". Але я буду намагатися відстоювати свою точку зору завжди, відступати можуть слабкі й бездарні. Хоча про бездарність теж можна посперечатися!
 Дивлюся на своїх однокласників і думаю, ну звідки у двієчника Генки Самохіна така тяга до фотографії. Він скрізь ходить із фотоапаратом і кадри вибирає цікаві, дуже вдалі. А Лешка Захаров! "Тоне" у російській мові й літературі, а електропроводку знає, як свої п'ять пальців! Ольга Реутова - стриже всіх бажаючих і робить такі зачіски, що позаздрять голлівудські зірки.
 У нас немає в класі тої "сірості", що з'являється в житті. Всі цікаві й здатні. Я не можу заглянути в майбутнє й сказати, що там буде: радість, сум, туга, турботи? Але впевнений, що батьки й мої, і друзів теж про щось мріяли, щось зробили в житті, адже є ми, які їх любимо.
 У мене є величезне бажання затриматися у своєму віці, нагромадити побільше позитивних емоцій, щоб до кінця мого життя їх вистачило не тільки на мене

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить