Как отучить ребенка от ночного кормления?

Кормить своего ребенка грудью это чудесно, но постепенно стоит начинать приучать его кушать в…

Как отучить ребенка грызть ногти

С проблемой изгрызаных под самые пальцы ногтей сталкиваются многие. У некоторых это проходит с…
 

загрузка...
 
Печать

Але свою позитивну роль у долі Росії просвітителі-народовольці

Random Images

Як відповідає Н. Г. Чернишевський на питання, поставлений у заголовку роману «Що робити»

Якщо є на світі “крилаті” фрази, те повинні бути й “крилаті” питання. Вічно ширяють вони в повітрі, яким дихає людина розумний. Мені здається, що вміння правильно порушити питання так само важливо, як відповісти на нього. Наприклад, англійська література цікавилася “Бути або не бути” взагалі, а російська література середини дев'ятнадцятого століття конкретно запитала “Хто винуватий” і “Що робити” Мир улаштований несправедливо богатие й бідні, добрі й злі, щасливі й нещасні... Залишу за рамками даного твору багатогранне питання А. И. Герцена про те, хто в цьому винуватий. Моє завдання зрозуміти, що ж запропонував зробити російський письменник, публіцист, але найбільше суспільний діяч Микола Гаврилович Чернишевський для того, щоб пристрій людського суспільства стали справедливим. Чи можна позбавити землю від бідності, нещасть і лиходійств

Мені здається, що якщо людина живе погано й неправильно, те для початку він повинен це усвідомити. Такі люди зустрічалися в усі історичні часи й у всіх країнах. У російській літературі дев'ятнадцятого століття вони з'явилися спочатку за назвою “зайвих” людей, кращі якості яких не знаходять застосування в сучасному житті. Від цього страждали й Онєгін, і Печорин, і Чацкий. Потім з'явився “нігіліст” Базарів зі своїм повним запереченням всіх цінностей старого миру, але без бажання запропонувати що-небудь конструктивне. А наприкінці п'ятидесятих років у літературу ввійшли “особлива людина” Рахметов і “нові люди”, описані Н. Г. Чернишевським. Хто ж вони й звідки

У Росії дев'ятнадцятого століття початок формуватися новий стан. Людей цих назвали “різночинцями”, видимо тому, що вони були дітьми різного роду чинів і звань від повітових лікарів і священиків до суддівських і перших інженерів. Чернишевський побачив у них людей не тільки утворених і здатних до праці. Серед них було багато небайдужих до долі російського народу. “...Це, добродії, дивна молодь...” - говорить автор проникливому читачеві. Мені здається, що це були перші паростки російської інтелігенції. Саме для цих людей книга “Що робити” повинна була стати керівництвом кдействию.

Першою справою потрібно зайнятися утворенням душі й розуму російського народу, уважає автор. Душі потрібно дати волю й усвідомлення того, що надходити чесно й шляхетно набагато вигідніше, ніж обманювати й боятися “Твоя людська натура сильніше, важливіше для тебе, чим кожне окреме твоє прагнення... будь чесний... от і весь звід законів щасливого життя”. Розуму потрібно дати широке поле знань, щоб він теж був вільний у своєму виборі “Звичайно, як ні тверді думки людини, що перебуває в омані, але, якщо інша людина, більше розвитий, більше знаючий, краще розуміюча справа, буде постійно працювати над тим, щоб вивести його з омани, омана не встоїть”. Так говорить доктор Кірсанов своєму пацієнтові, але читач розуміє, що автор звертається саме до нього. Наступний необхідний крок у просуванні до нового суспільства - це, звичайно, вільний і праця, що винагороджується справедливо, “Життя має своїм головним елементом праця... і самий вірний елемент реальності - дельность”. Економічна програма Н. Г. Чернишевського описана в романі досить докладно. Першопрохідником практичного її втілення в життя є Віра Павлівна, що відкриває швальню й свій особистий приклад будить для щасливого життя своїх робітниць. От у такий спосіб поступова кількість “нових” людей повинне збільшуватися, поки на землі не залишиться злих, безчесних і ледачих. Картину майбутнього суспільства автор малює нам у четвертому сні Віри Павлівни. На жаль, багато чого в цій картині, з висоти наступного історичного досвіду, виглядає утопично. Але свою позитивну роль у долі Росії просвітителі-народовольці зіграли, хоча й не змогли домогтися бажаного результату. Є в романі й іншій, більше радикальний варіант відповіді на питання “Що робити” По цензурних міркуваннях Микола Гаврилович не зміг описати цей шлях більш докладно. “Особлива людина” Рахметов, на перший погляд, займає в канві оповідання зовсім небагато місця. Але по впливі на розуми багатьох поколінь російської молоді цей образ не має собі рівних. Рахметов - сильна, талановита людина, що повністю відмовляється від будь-якого особистого життя в ім'я боротьби за світлу ідею. Суть ідеї та ж - пристрій справедливого людського суспільства, але шлях до нього лежить через революційну боротьбу зі старим порядком. Кірсанов говорив “Я приймаю правило проти волі людини не слід робити нічого для нього; воля над усе, навіть і життя”. Для послідовників Рахметова воля однієї людини не мала значення, якщо вона входила в суперечність із їхньою ідейною боротьбою за щастя всього іншого людства. У підсумку це привело мою країну до великих потрясінь і великої крові

На закінчення я хочу сказати про самого автора роману “Що робити”. Микола Гаврилович Чернишевський був великим громадянином нашої країни й людиною героїчної долі

...Що є гражданственность” - не треба вопрошать,

А треба нею жити - як повітрям дихатися

К. Рилєєв

Багато чесних і гарних людей виховала його книга. Вони намагалися нести народу істину, який служив автор наступних рядків “Істина - гарна річ вона винагороджує недоліки письменника, що служить їй”. Але адже не помиляється, як відомо, тільки той, хто нічого не робить! І мені здається, якщо завдяки роману гарних людей стало більше, він заслужено займає своє місце в історії росіянці літератури

Поделись с другими:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить